Організація профільного навчання у Києво-Святошинській районній класичній гімназії (на прикладі впровадження диференційованих форм організації профільного навчання)

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в Україні змінилося соціальне замовлення суспільства по відношенню до навчальних закладів: це формування успішної конкурентноздатної особистості. Виконання такого замовлення вимагає переходу до особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу, суттєвими рисами якого є:

• використання інноваційних педагогічних ідей та технологій, які гарантували б усім учням високий рівень засвоєння державного стандарту освіти, вміння вчитися протягом усього життя, щоб стати успішним громадянином України
• індивідуалізація та профілізація навчання, взаємопов’язана діяльність учителя і учнів, діагностування та моніторинг результатів діяльності

Києво-Святошинська районна класична гімназія створена в 1999 році як інноваційний заклад для роботи зі здібними та обдарованими дітьми. Києво-Святошинська гімназія сьогодні – це 107 педагогів та 1070 учнів. Освітня модель гімназії передбачає впровадження допрофільного та профільного ступенів навчання.

• Другий ступінь навчання (1-5 (5-9) класи гімназії) - допрофільне диференційоване навчання, метою якого є забезпечення базової освіти та підготовка учнів до свідомого вибору предметів для поглибленого вивчення на третьому ступені навчання. Профільна диференціація забезпечується шляхом введення тематичних та розвивальних курсів з базових дисциплін
• Третій ступінь навчання (6-7 (10-11) класи гімназії) – профільне навчання, метою якого є шляхом органічної єдності загальноосвітніх дисциплін і профільних спецкурсів забезпечити учням високий рівень знань та допомогти їм професійно визначитись

Це ідеальний варіант, коли обраний профіль навчання цілком співпадає з професією, яку в подальшому обирає випускник навчального закладу. Розпочате в Україні реформування загальної середньої освіти передбачає перетворення старшої школи у профільну. Внаслідок цього мають бути створені сприятливі умови для свідомого вибору випускником школи галузі своєї майбутньої професійної діяльності та реалізації у межах навчально-виховного процесу початкової, точніше, ознайомлювальної, професійно-світоглядної підготовки з певного фаху. Перехід на профільне навчання ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів та має забезпечити якнайповніше розкриття особистості під час її подальшої продуктивної діяльності. Тобто, профільна школа потенційно має найбільше можливостей щодо практичної реалізації принципу особистісно орієнтованого навчання та реально уможливлює вибір кожним учнем власної освітньої траєкторії у плані опанування предметними знаннями, уміннями, навичками та досвідом практичної діяльності, які максимальною мірою відповідають його бажаній сфері майбутньої професійної діяльності. Втілення зазначеного вимагає певних змін у цілях, змісті, організації навчально-виховного процесу, розробки новітніх дидактичних засобів та педагогічних технологій. Досвід запровадження профільного навчання в гімназії показав, що не завжди випускники обирають вищий навчальний заклад згідно профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Як показала участь випускників гімназії у зовнішньому незалежному оцінюванні, близько 40% випускників, навчаючись у профільних класах, обирають предмети, що не є профільними. Наприклад, математику для ЗНО у 2007 – 2008 навчальному році обрало 15 дітей філологічного класу та 14 дітей економічного профілів.

Як реформувати профільне навчання у гімназії щоб воно було дійсно особистісно орієнтованим, спрямованим на розвиток здібностей та обдарувань гімназистів? Вивчивши досвід колег з Білорусі та Росії та трансформувавши його на гімназію, управлінська команда гімназії на чолі з директором Світланою Сушко дійшла висновку, що ефективною, особистісно орієнтованою формою організації профільного навчання буде формування мобільних груп, утворених з учнів однієї паралелі, для вивчення предметів на базовому, профільному та поглибленому рівні, що передбачено Концепцією профільного навчання.. Звичайно, вивчення предметів інваріантної та варіативної складової навчального плану відбувається з дотриманням вимог чинного законодавства (кількість годин згідно навчальних планів, санітарні норми). На наш погляд, на даний час, більш дієвими є організація профільних груп в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах та профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами

Керуючись власними освітніми потребами та думкою батьків гімназисти обирають предмети для вивчення на поглибленому, профільному та базовому рівні, об’єднаючись в мобільні динамічні групи.

Якщо раніше проблема професійного самовизначення поставала перед випускником школи, то тепер майбутній десятикласник повинен зрозуміти ким він може і хоче стати, щоб обрати для вивчення в старшій школі предмети для поглибленого та профільного вивчення. Як відбувається вибір предметів для навчання у мобільних профільних групах. Психологічна служба гімназії супроводжує гімназиста під час навчання у 1(5)-5(9) класах гімназії, вивчає нахили, уподобання, потреби гімназиста і на кінець 5(9) класу ми маємо карту до профільної підготовки гімназиста, що має такий вигляд:

У кінці 5(9) класу відбувається анкетування дітей, батьків з метою виявити освітні запити та потреби і на основі цієї інформації формуються профільні групи.

Як показав досвід запровадження диференційованих форм організації профільного навчання (ДФОПН) у 2008-2009 навчальному році, учні обирають предмети для профільного на поглибленого вивчення ті, що входять до переліку предметів зовнішнього незалежного оцінювання.

Як організувати роботу таких груп щоб не паралізувати діяльність навчального закладу. Тут виникає багато нюансів. Зокрема, ми переходимо від класно-урочної системи побудови навчального процесу до предметно-групової, тому розклад складається не по класах, а для всієї паралелі та індивідуальний розклад кожної дитини, згідно тих предметів, що обрав конкретний гімназист. Нижче наводимо приклад індивідуального освітнього маршруту учениці 6(10) класу та зразок розкладу уроків цієї ж учениці.

У перші дні деякі діти були розгублені, оскільки їм було важко зрозуміти, що на урок треба іти не з своїм класом, а певною групою. Але труднощі адаптації були подолані досить швидко і успішно і можливість спілкування з учнями всієї паралелі зараз розглядається як позитивний момент запровадження диференційованих форм організації профільного навчання.

Звичайно, ми очікуємо підвищення рівня якості навчання старшокласників, підвищення рівня задоволення соціальних запитів випускників та їх батьків щодо підготовки учнів до майбутньої професії, збільшення особистісної орієнтації навчального процесу. Проведений моніторинг рівня навчальних досягнень учнів 10 класу показав позитивну динаміку підвищення рівня навчальних досягнень з предметів поглибленого та профільного рівня. Водночас є незначний відсоток учнів, що знизили рівень з профільних та поглиблених предметів (порівнювався рівень навчальних досягнень на кінець 9 класу та І семестр 10 класу).

Проект стартував у 2008-2009 навчальному році. Які висновки ми робимо для себе? По-перше, запровадження такого проекту надзвичайно на часі, оскільки зараз ведеться багато дискусій про те, яким має бути профільне навчання у 12-річній школі. По-друге, ДФОПН дають можливість педагогам ефективніше організувати роботу з вивчення предметів на базовому, профільному та поглибленому рівнях. Оскільки в групах знаходяться діти, що добровільно, згідно освітніх потреб обрали профільний та поглиблений предмети. Однозначно, підвищується мотивація до навчання. Як показало опитування учнів 6(10) класів 60% дітей відповіли, що така форма організації навчання їм дуже подобається, 31% гімназистів відповіли, що «задоволені, подобається», 3% учнів відповіли, що їм не сподобалось навчатись в мобільних профільних групах.

Позитивні аспекти навчання (з точки зору учнів):

• можливість вибору предметів, які потрібні для вступу у ВНЗ
• можливість вибору кількості годин для опанування предметом
• вибір предметів в яких я зацікавлений
• вибір вчителя
• знайомство з новими друзями в новій групі
• робити розклад занять так як зручно учню
• відсутність потреби змінювати клас – вибирати профіль класу

Для успішної реалізації проекту в гімназії створено творчу групу з реалізації експерименту, до складу якої входять управлінська команда гімназії на чолі з директором, завідувачі кафедрами, психологічна служба та учителі-предметники, що викладають у 6(10) класах.

Перехід до профільного навчання у старшій 12-річній школі, створення відповідних умов, апробація та впровадження педагогічних новацій, пошук розумного поєднання нового з традиційним – дуже складна психолого-педагогічна та управлінська задача. Вона потребує вирішення цілого комплексу психологічних, педагогічних, організаційних, навчально-виховних задач. І звичайно тут не може бути одного рецепту вирішення. Навчальні заклади, що хочуть іти в ногу з часом, не зупинятись на досягнутому, повинні шукати нові ефективні форми організації навчальної діяльності, старатись якомога повніше задовольнити запити суспільства в цілому, батьків та кожного конкретного учня, особистості.

Література

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Дивослово. – 2004. – №3. – С.76-80.
2. Закон України „Про освіту” // Верховна Рада України. Законодавство України про освіту: Зб. законів за станом на 10 березня 2002 р. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – С.11-35.
3. Концепція профільного навчання в старшій школі // Управління освітою: Довідник управлінця. – Ч.15-16. – 2005 р. – С.33-46.
4. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі. – Х.: Основа, 2003. – 176 с.
5. Клокар Н.І. Підготовка керівників закладів освіти до роботи в нових соціально-економічних умовах //Педагогіка професійної школи: Зб. Наук. праць/ Ред.. колег.: Н.Г.Ничкало, О.І.Щербак. – К.: Науковий світ. – 2002. – С.217-221
6. Клокар Н.І. Роль функцій управління в розвитку школи// Світло. – 2002. №2 (21). – с.19-23
7. Кравченко О., Шевчук Т. Організація программно -методичного супроводу профільного навчання // Директор школи. – №33. - 2007. – С. 33.
8. Лобанова Н. Організація профільного навчання // Директор школи. – №34. - 2007. – С. 13.
9. Мерзлякова О., Александрова Т. Проблеми та перспективи профільного навчання // Директор школи. Україна. – №1. – 2006. – С.38.
10. Нова організаційна модель освіти старшокласників. З досвіду роботи артемівської СЗОШ І-ІІІ ст. №5 з профільним навчанням Донецької обл. // Директор школи. – №18. - 2007. – С. 3.
11. Остапенко А. Профільне навчання як можливість одержання якісної освіти // Директор школи. – №31-32. - 2007. – С. 3.